Святий Теодозій Великий жив у V-VI ст.ст. і був основоположником спільножительних монастирів. Він народився в Каппадокії від благочестивих батьків. Маючи прекрасний голос, він старанно трудився у церковному читанні та співі. Преподобний Теодозій гаряче молився, щоб Господь наставив його на шлях спасіння. В юні роки він відвідав Святу Землю і бачився з преподобним Симеоном Стовпником, який благословив його і передбачив йому майбутнє пастирське служіння.
Святий Теодозій прагнув самотнього життя, і оселився в Палестині в печері, в якій, за переказами, ночували три волхви, що вклонилися Новонародженому Спасителеві світу. У ній він прожив 30 років у великій стриманості і постійній молитві. До подвижника поступово почали сходитися ті, що бажали жити під його керівництвом. Коли печера вже не вміщала ченців, преподобний Теодозій став молитися, щоб Господь Сам вказав місце для обителі. Преподобний узяв з собою кадило з холодним вугіллям і пішов по пустелі. На одному місці несподівано вугілля розгорілося. Тут преподобний і заснув Лавру за статутом святителя Василія Великого. Скоро Лавра преподобного Теодозія зробилася знаменитою, і в ній зібралося до 700 ченців.
Святий Теодозій був надзвичайно милостивий. Одного разу, коли в Палестині стався голод і під монастирем зібрався натовп людей, преподобний наказав усіх пустити. Учні зніяковіли, знаючи, що монастир не має можливості наситити їх. Але коли увійшли до хлібопекарні, то побачили, що вона наповнена хлібами. І таке диво повторювалося кожного разу, коли преподобний Теодозій хотів допомогти бідним.
У монастирі преподобний влаштував доми для мандрівників, окремі лікарні для ченців і мирян, а також притулок для престарілих. З огляду на те, що в Лаврі зібралися люди з різних країн, преподобний влаштував Богослужіння на різних мовах – грецькій, грузинській і вірменській. Для прийняття Святих Таїн усі збиралися у велику церкву, де Богослужіння здійснювалося на грецькій мові.
Одного разу преподобний велів ударити в било, щоб брати зібралися на молитву, і сказав: “Гнів Божий насувається на східну країну”. Через декілька днів стало відомо, що сильний землетрус зруйнував місто Антіохію в ту годину, коли преподобний призвав ченців на молитву.
Перед своєю кончиною святий Теодозій призвав до себе трьох улюблених єпископів і відкрив їм, що скоро відійде до Господа. Через три дні він помер в 529-му році у віці 105 років. Тіло святого було з честю поховане в печері, в якій він жив на початку свого подвигу.
Пам'ять – 24 січня.