Девіз Zelo zelatus sum pro Domino Deo exercituum
(Ревний в ретельності задля слави Господа Бога)
Кармелі́ти — члени католицького монашого чину (повна назва — лат. Ordo fratrum Beatae Virginis Mariae de monte Carmel — Орден братів Пресвятої Діви Марії з гори Кармель), заснованого у 2-й половині 12 ст. у Палестині.
Орден кармелітів був заснований у XII столітті ченцями, які прибули на Святу Землю з Західної Європи й оселилися біля джерела св. Іллі на горі Кармель.
На цій горі понад 800 років перед народженням Христа пророк Ілля досвідчує присутності Бога у недоторканій тиші, споглядає Його таємниці у знаку маленької хмаринки. Двадцять століть пізніше, на місці його молитви починають громадитися перші пустельники, розпізнаючи у хмаринці – “образ” Діви Марії. З Нею прагнуть перебувати як Її Брати та віддані слуги.
Засновником ордену вважається Бертольд Калабрийський, на прохання якого патріарх Альберт Єрусалимський у 1214 р. уклав чернечий статут, що вирізнявся особливою суворістю: кармеліти повинні були жити в окремих келіях, постійно молитися, щоранку брати участь у Літургії, скласти обіти бідності та праці, суворо постити (від свята Воздвиження Чесного і Животворного Хреста до Великодня), повністю відмовитись від м'яса, а також щоденно від Вечірні да наступного ранку перебувтаи у цілковитому мовчанні.
У 1247 році від папи Іннокентія IV кармеліти отримали менш суворий статут і ввійшли до складу жебрачих орденів.
Розквіт ордену припадає на кінець XIII — початок XIV століття. У подальшому орден спіткали проблеми, пов'язані як з історичними обставинами (Столітня війна, епідемія чуми), так і з дискусіями щодо повернення ордену до початкових суворих правил чернечого життя.
XVI століття… Тереза де Аумада вступає до кармелітського Ордену. Зауважує красу цього життя, однак народжується в ній прагнення більш радикального віддання себе Христу. З цим болем стає перед Ним на молитві. Двадцять років минає у внутрішніх змаганнях та боротьбі. Бог відкриває їй, що через неї прагне звершити віднову кармелітського життя. Тереза виражає це прагнення перед сестрами і настоятелями, але зустрічається з категоричною відмовою , від неї відвертаються. Проте Тереза не уступає, свідома Господньої волі, повністю довіряється Божому провидінню. Після багатьох зусиль, у 1562р., засновує перший монастир Кармеліток Босих Святого Йосипа в Авілі, даючи цим початок новій духовній традиції.
Через шість років св. Тереза разом з Іваном від Хреста розпочинає реформу чоловічої гілки Ордену, повернувшись до джерел кармелітського способу життя – до пророка Іллі та перших пустельників з Гори Кармель.
Життя Братів та Сестер Пресвятої Діви Марії від того часу буде наповнювати молитва, братерська любов і самотність. Протягом свого життя Тереза заснує 15 жіночих монастирів і буде інспіратором повстання декількох чоловічих монастирів, у яких дух Діви Марії та приятельське перебування з Богом, будуть свідоцтвом покликання кожного до єдності з Богом.
Так діяльність Терези Авільської і Івана від Хреста призвела до появи нового відгалуження кармелітів — босих братів, які проголошували повернення до початкових аскетичних ідеалів чину. Орден Босих Кармелітів був затверджений у 1593 р.