ПОДРУЖЖЯ ЛЮДОВИК ТА ЗЕЛІ МАРТЕН - ДОРОГОЦІННІ ЖИВІ КАМЕНІ,
ВИРІЗЬБЛЕНІ СВЯТИМ ДУХОМ:
ВИКЛИК, ПРИКЛАД ПОКЛИКАННЯ
Людовик хотів стати монахом ордену Братів Великого Святого Бернарда, а Зелі хотіла присвятити себе служінню хворим як черниця. Але це не було їхнє покликання; вони були призначені для подружнього життя, аби стати святим подружжям і батьками.
Коли вони вінчалися, Людовику було 35 років, а Зелі – 27.
З 1860-го по 1873-ій рр. Зелі Мартен народила семеро дівчат та двох хлопців; обидва хлопчики та дві дівчинки померли в ранньому віці.
Усі їхні доньки стали монахинями, а наймолодша донька
17 травня 1925 була проголошена Святою;
14 грудня 1927 оголошена Покровителькою Місій;
19 жовтня 1997 проголошена Учителем Церкви.
Весь світ її знає як СВЯТУ ТЕРЕЗУ З ЛІЗЬЄ
Монсеньйр Гі Гоше, єпископ (на пенсії) дієцезії Бає та Лізьє, експерт з життя св. Терези, через день після канонічного визнання смертних останків тих, кого сама Тереза назвала «незрівнянними батьками», розповів мені, що якби йому довелося говорити на конференції про родину Мартен, він би неодмінно почав з різниці між часом, в якому жили вони, і часом, в якому живемо ми!
У своєму коментарі він наголошує, що святість досягається в історичному контексті певної епохи. Людовик та Зелі Мартен народилися в епоху, яка навряд передбачала ті зміни, які ось-ось мали настати.
Родина Мартен не мала телевізора, центрального опалення чи телефону… поїзд тільки почав заміняти коня й екіпаж… ще пройде кілька років до того, як буде досягнуто прогресу, який сьогодні ми сприймаємо як належне.
Але найважливішим для Церкви, коли вона канонізує її синів і дочок, є не стільки те, що їхнє земне життя можна запропонувати людині наших часів, скільки те, що святість можлива для осіб будь-якого століття, попри різноманітність та складність викликів їхнього часу та місця.
Святість – як висока гора, яку краще видно здалеку, ніж зблизька. Так само і зі святими нашого часу, які ходять поруч з нами: ми не бачимо їхньої присутності, не усвідомлюємо їхньої святості, навіть коли сидимо поруч з ними за одним столом, як це було у випадку з Терезиними кармелітськими сестрами та її батьками, які не бачили в ній нічого надзвичайного.
Родина Мартен, і, зокрема, святість подружжя Мартен, – це виклик, і, в певному сенсі, приклад покликання для наших родин. Вони показують нам, що можливо відповісти на покликання кожної людини до святості, навіть для мирян, і навіть для подружжя, батьків, вчителів і бізнесменів. Хтось скаже, що пара Мартен відкрила їхню власну «малу дорогу», щоб стати святими разом, як подружжя. Вони передають власний досвід святості нам щодо сталевості, грошей, роботи, політики, виховання дітей і здоров’я.
Сьогодні, як і в минулому, святість іноді здається привілеєм тих, хто вступив до монастиря чи семінарії. Подружжя Мартен, яке було беатифіковане, говорить нам, що святість можна досягти у родинному житті, посеред проблем з роботою, вихованням, хоч би яким складними вони не були. Навпаки, складнощі нашого життя аж ніяк не перешкоджають святості, а, навпаки, запевняють нам дорогу до неї. Людовик та Зелі показують нам, що євангельський наказ бути досконалими, як наш небесний Отець досконалий (бо ось що означає святість), можна виконати не живучи в монастирі чи конвенті, а в мирському житті.
Погляньмо на деякі приклади того, як вони жили своїм покликанням.
ЛЮБОВ І СТАТЕВІСТЬ
Надмірна стриманість їхньої епохи не дозволяла того, що сьогодні ми називаємо статевим вихованням. Різниця між тим, як розуміли любов вони, і як ми розуміємо її сьогодні, величезна. Свої заручини та шлюб вони переживали у покірному послуху вченню Церкви. Вони не піддавали сумніву того, чого їх вчили у цій справі. Вони ніколи не думали про шлюбний зв’язок як такий, що починається і закінчується в собі. Вони бачили себе слугами любові у служінні любові та життю. Це була загальноприйнята точка зору, але вона була сувора, така, до якої ставилися дуже серйозно. Людовик та Зелі поставили євангельські цінності в центрі їхнього життя і як молоді люди жили в цнотливості, й не дивно, що у перші місяці їхнього подружнього життя вони обрали життя як брат і сестра. Це рішення, хоч і вимагало вражаючого аскетизму, дало їм час розвинути взаємну довіру та захоплення тими якостями, які вони відкрили одне в одному. Протягом цього часу вони відкрили свою домівку дитині, чиї батьки мали проблеми. Пізніше за допомогою священика їхнє вміння розпізнати Божу волю щодо їхнього подружжя мало результатом народження дев’ятьох дітей.
Їхня любов одне до одного не спиралася тільки на людських якостях, які вони розпізнали одне в одному, їхня любов була звернена до присутності Бога одне в одному. Бути досконалими в кожному аспекті нашого життя – це безмежний виклик, який включає статеву сферу.
ФІНАНСОВІ СПРАВИ І СПРАВИ, ПОВ’ЯЗАНІ З БІЗНЕСОМ
З фінансової точки зору родина Мартен жила вище середнього класу, але їхнє мислення не було таким самим. Вони важко працювали, але ніколи не робили цього заради себе. Канонічний процес дослідження їхнього життя у світлі їхньої беатифікації показав героїчну чесноту, яку вони практикували як професіонали. Приміром, Людовик, виходячи за рамки того, що закон вимагав від працедавця, ніколи не дозволяв затримки у виплаті зарплати людям, які на нього працювали.
БАТЬКИ Й ВЧИТЕЛІ
Для подружжя Мартен потреби їхніх дітей та дітей бідняків завжди стояли на першому місці. Попри обмеження, накладені на них соціально-економічними факторами епохи, їхнє життя відзначалося надзвичайною відчуженістю від матеріальних благ та щедрістю. Зелі, хоч і тяжко працювала для своєї справи, ніколи не дозволяла фінансовим справам перевищувати її турботу про тих, кого вона любила. Попри матеріальні достатки, родина завжди жила скромно, маючи набагато менші будинки, ніж ті, які мали їхні друзі того самого соціального класу. Вони регулярно віддавали десятину і ділилися своїми благами з іншими, але робили це так, що це рідко хто бачив. Милосердя, допомога і увага до потреб інших людей, яку вони приділяли ближнім, давалися покірно й без галасу. Вони регулярно запрошували до своєї домівки бідних людей, мили їх, годували, одягали. Одного дня, давши бідному чоловікові трохи грошей, Людовик покликав своїх дочок і став з ними на коліна, щоб отримати від жебрака благословення. У рапорті про життя цього подружжя таких прикладів є десятки.
Людовик, Зелі та їхня дочка Тереза
від Дитяти Ісус – це Божий дар для нашого часу.
Вони – дорогоцінні живі камені, вирізьблені Святим Духом
як частина духовного й матеріального
багатства Церкви, Містичного Тіла Христа