Святий Вінцентій Страмбі

          Вінцентій Страмбі (італ. Vincent Strambi) народився 1 січня 1745 року в родині Йосипа та Елеонори Страмбі. Його батько був фармацевтом, відомий своєю добродійністю. Незважаючи на спротив своїх батьків, Вінцентій в 1762 році вступив до семінарії. Вінцент мав ораторські здібності і тому його відправили на навчання до домініканців в місто Вітербо. Будучи студентом, Вінцентій виконував обов'язки префекта семінарії в місті Монтефьясконе і ректора семінарії в Баньореджо. Через деякий час, зустрівшись із засновником чернечого ордену пасіоністів святим Павлом від Хреста, він просить його про прийняття в орден пасіоністів. Однак, відчуваючи, що у Вінцентія мало ревності до чернечого життя, Павло Хреста відмовив йому в його проханні.

         У 1767 році Вінцентій приймає дияконські свячення і повертається до Риму, де продовжив своє навчання теології, приділяючи особливу увагу творам св.  Томи Аквінського. Відчуваючи сильне бажання вступити до монастиря пасіоністів, він робить кілька поїздок до Павла від Хреста, просячи його про прийняття в монастир. У вересні 1768 року св. Павло від Хреста погодився прийняти Вінцентія в монастир і він вступає в чернечий орден пасіоністів, приймаючи чернече ім'я Вінцентій Марія. Вступивши до монастиря, Вінцентцій продовжив своє теологічне навчання в області патристики і Священного Писання.

          У 1773 році Вінцентій Страмбі призначають на високі церковні посади в ордені пасіоністів. Він викладає богослов'я в монастирі пасіоністів в Римі, також він є відповідальним за ченців-пасіоністів, які проживають в Римській області. У 1874 році він був звільнений від своїх обов'язків, щоб написати біографію покійного Павла від Хреста, яка пізніше була видана в Лондоні.

          У 1798 році з-за вторгнення в Папську область французьких військ під проводом Наполеона Вінцентій Страмбі був змушений залишити Рим. У 1799 році він повернувся назад і був відразу ж арештований французькими військовими властями.

          У липні 1801 Вінцентій Страмбі приймає таїнство рукоположення в єпископа дієцезії Мачерата і Толентіно, тим самим стаючи першим єпископом, що вийшов з ордена пасіоністів. Будучи єпископом він активно займався пастирською діяльністю серед бідних і нужденних, пильно стежив за освітою священиків та семінаристів, засновував притулки для сиріт.

          У 1809 році Наполеон оголосив місто Мачерата частиною французької імперії. Французькі власті видали указ, яким зобов'язав оголосити це рішення Наполеона в усіх церквах міста Мачерата. Єпископ Вінцентій Страмбі відмовився це зробити. Він також перешкоджав французькій владі мобілізувати придатних для військової служби чоловіків, які жили в його єпархії. У вересні 1808 року єпископ Вінцентій Страмбі був заарештований через відмову присягнути у вірності французьким загарбникам і був засланий на заслання. Відбувши заслання, він повернувся у свою єпархію через чотири роки, в 1814 році.

          У 1817 році французи знову захопили Мачерата, влаштувавши тут військовий штаб для майбутньої битви з австрійськими військами. Вінцентій Страмбі особисто вів переговори з протиборчими сторонами і зумів зберегти свою єпархію від військових дій, домовившись з французькими генералами залишити Мачерата, а від австрійських військових зажадав не вбивати французьких полонених.

          У 1823 році єпископ Вінцентій Страмбі отримав від римського папи Лева XII дозвіл піти на емеритуру. Він був призначений особистим радником римського папи і переїхав на постійне проживання в Ватиканський Палац Quirinal. Вінцентій Страмбі помер 1 січня 1824 року в Римі.

© 2021 - Паломницький центр При використанні інформації з нашого сайту посилання на https://bpc.org.ua є дуже бажаним.