Володимир, митрополит Київський, священномученик

1848-1918 рр. (в миру - Богоявленський Василь Никифорович)
Народився 1 січня 1848 р. у селі Мала Моршка Тамбовської губернії. Закінчив Тамбовську духовну семінарію і Київську духовну академію. Був викладачем Тамбовської семінарії. У 1882 р. висвячений на священика. Після смерті дружини й сина в 1886 р. прийняв чернецтво і став настоятелем Троїцького монастиря у м. Козлові, а потім - Новгородського Антоніївського монастиря. У 1888 р. висвячений на єпископа Староруського, вікарія Новгородської єпархії. З січня 1891 р. - Самарський єпископ. З 1892 р. - архієпископ Карталинський і Кахетинський, екзарх Грузії і член Св.Синоду.
21 лютого 1898 р. прп. Володимир призначений Московським митрополитом. У складних політичних умовах 1905-07 рр. здобув великий авторитет серед населення. 23 листопада 1912 р. був переведений до Санкт-Петербурга, де очолив кафедру, але виступив проти Григорія Распутіна і 23 листопада 1915 р. був переведений до Києва. Високопреосвященніший Володимир став єдиним в історії Руської Церкви ієрархом, який послідовно займав усі три головні митрополичі кафедри. Залишаючись першим членом Св.Синоду, жив у Петербурзі, лише відвідуючи Київську єпархію. Після лютневої революції переїхав до Києва, де відразу опинився в центрі місцевих церковних проблем. Бажаючи спрямувати життя Української Церкви у канонічне русло, зазнав численних нападів з боку радикальних представників автокефального напрямку. Після захоплення Києва більшовиками, у ніч з 25 на 26 січня 1918 р. по-звірячому вбитий невідомими.
Похований 29 січня 1918 р. у Хрестовоздвиженській церкві на Ближніх печерах. Канонізований як новомученик у 1989 р. В ніч з 25 на 26 червня 1992 р. мощі святителя Володимира були перенесені до Благовіщенської церкви у Дальніх печерах.

© 2022 - Паломницький центр При використанні інформації з нашого сайту посилання на https://bpc.org.ua є дуже бажаним.