Преподобний Захарія був пісником: їв тільки зерна й овочі один раз на день після заходу сонця. Мав велику міць на бісів і часто бачив у видіннях ангелів.
Пізніша монастирська традиція ототожнює його з отроком Захарією, який згадується у "Патерику Печерському" як сучасник ігумена Никона (1077-1088). Опікун юнака хотів привласнити завіщаний Захарії батьком спадок - 1000 гривень сріблом і 100 гривень золотом, - але не зміг дати неправдиву клятву перед іконою Богородиці в Успенському соборі. Після того, як відкрилася правда і Захарії була повернута скарбниця, він пожертвував усі гроші на будівництво Іоанно-Предтеченської хрещальні собору, а сам постригся в ченці й залишився жити в Печерському монастирі.
Пам'ять 10 вересня і 6 квітня.