Найперший постриженик прп.Антонія. Никон Великий мав сан священика, тому прп. Антоній доручав йому постригати братію в чернецтво. Його авторитет був дуже великий. Історик М.Д.Присєлков навіть висловив гіпотезу, згідно з якою під ім'ям Никона в печері переховувався колишній митрополит Київський Іларіон (1051-1054), що прийняв велику схиму.
Прп.Никон постригає в ченці двох знатних вельмож - боярського сина Варлаама і князівського управителя Єфрема. Це викликало гнів князя Ізяслава, який хотів ув'язнити Никона. Преподобний змушений був залишити монастир і піти в далеку Тмутаракань. Там він будує церкву Богородиці й засновує монастир.
У 1066 р. Никон повертається в Печерський монастир, де користується великою повагою серед братії. Його постриженик, а тепер ігумен, Феодосій, доручав йому, разом із Стефаном, читати з книг проповіді братії. За відсутності Феодосія Никон заступав ігумена. Однак у 1073 р., підчас чергової князівської міжусобиці Никон знову змушений тікати до Тмутаракані. Повертається лише по смерті Феодосія (3 травня 1074 р.) У 1077 р. його самого обирають печерським ігуменом. За час ігуменства Никона був прикрашений мозаїкою і розписаний фресками Успенський собор.
Доведено авторство Никона Великого до літописного тексту "Повісті минулих літ" 1055-1073 років. Заслуга Никона полягає в тому, що він перший створив систематичний виклад української історії.
Пам'ять 11 жовтня і 5 квітня.