Згідно з "Патериком Печерським", прп.Феофіл був старшим братом прп.Іоанна, також печерського ченця. Оскільки вони не хотіли розлучатися і після смерті, то попросили Марка Гробокопача приготувати для них спільне місце поховання. Коли Іоанн помер, він був похований у печері на верхньому місці, де Феофіл мав бути похований як старший. Коли Феофіл це побачив, він почав дорікати Марку, за те, що той поклав покійного на його місце. Преподобний Марко наказав небіжчикові піднятися й перелягти на нижче місце, а Феофілу провістив, що той незабаром помре Таке чудо спонукало Феофіла до каяття за свої гордощі. Він почав постійно постити і каятись, чекаючи смертної години. Від безупинної скорботи й постійного плачу він осліп, прозрівши, за передсмертним пророцтвом того ж прп. Марка, за три дні до своєї кончини.
Пам'ять 11 жовтня і 11 січня.