Печерський інок, прп.Феодор, тривалий час, за велінням ігумена Іоанна (1088-1103), можливо, виконуючи там якийсь послух, жив у Варязькій печері. Вже будучи ченцем Печерського монастиря, Феодор роздав бідним своє майно, але згодом почав шкодувати про це. Його друг, інок того ж монастиря Василій, своїми молитвами і настановами позбавив його пристрасті сріблолюбства. Перебуваючи у Варязькій печері, прп.Феодор знайшов там варязький скарб і знову закопав його в землю заради душевного спокою і спасіння. За молитвами Василія, Феодор навіть забув місцезнаходження скарбу. Вони відмовилися віддати дорогоцінну "поклажу" синові київського князя Святополка Мстиславу. Після жорстоких тортур прп. Феодор помер.
Пам'ять 11 жовтня і 24 серпня.