Святий апостол Іродіон родом був із Тарсу Киликійського, родич святого апостола Павла. Служив святим апостолам у всьому, і вони єпископом поставили його Неопатрійським, і багатьох з еллінів ученням святим до Христової навертав віри. За те заздрили фарисеї, обступили його з ідолослужителями і мучили сильно. Убили святого: одні камінням уста йому розбили, инші деревом вдаряли по голові, тоді ніж встромили і, як мертвого, кинули у крові. Думали-бо, що він уже помер, залишили тіло й пішли. Але апостол святий, благодаттю Божою, живий залишився, проповідував після того слово Боже в Римі зі святим верховним апостолом Петром. Святий же апостол Павло, з Коринту до римлян пишучи послання, згадував Іродіона святого, який у Римі тоді при святому Петрові був: "Вітайте, — казав, — Іродіона, родича мого". І коли святий Петро розп'ятий був, тоді святого Іродіона (за свідченням Метафраста) разом зі святим Олімпом і з багатьма вірними мечем потяли.