Християнство на початках свого існування більше сприймалось як учення, філософія, ніж як віра. Це підтверджують різні ранньохристиянські письменники та історики. А також – святий Юстин, якого так і звали: Філософ.
Він народився на початку другого століття нашої ери, в цікавому місці: Флавій Неаполіс (нині Наблус у Палестині). Це містечко постало за наказом полководця Тита на місці історичного Сихема, зруйнованого дощенту 72 року нашої ери під час Юдейської війни. Давній корінь юдейської віри був знищений, а на його місце привезено римських колоністів разом з їхніми культурними та філософськими школами. Починалася зовсім нова епоха…
Юстин був охочий до знання. Він шукав істину: у стоїків, перипатетиків, платоніків. Зупинився на християнстві. Захопився цією «новою філософією» настільки, що в тридцть три роки прийняв хрещення. Проповідував Христа по великих містах імперії, заснував філософську школу в Римі й став першим богословом, який протиставив християнське вчення античній язичницькій філософії. Крім цього, Юстин Філософ є цінним свідком давньоцерковної літургії. Його поняття «духовного жертвоприношення» (втілений Логос, який складає себе в жертву Отцю) увійшло як молитва в Римський канон св.Меси (нині – Перший канон). Юстин також був першим богословом, хто провів у маріології паралель між Євою і Марією.
Філософ завжди має супротивників, хоча рідко коли – ворогів. Святий Юстин не просто переконував своїх учнів у правильності християнського вчення. Він ще й виходив на відкриті дискусії з філософами інших течій (після однієї з них, яка тривала два дні в Ефесі з рабином Трифоном, постав його «Діалог із юдеєм Трифоном»). Не відсиджувався «в кабінетній тиші», коли черговий римський імператор проголошував чергові гоніння на християн. Скерував дві апології до імператорів, спростовуючи чутки та звинувачення щодо християн. Зрештою, сам був ув’язнений.
Ще не були скасовані кровожерні укази Нерона і Доміціана. Втім, імператор Антоній Пій був досить лагідний до послідовників Христа, з ним можна було спробувати розмовляти. А іронія долі така, що святий Юстин Філософ загинув не за панування якогось солдатського імператора-неука, а з наказу імператора-філософа Марка Аврелія. Не всіх пізнання істини провадить до її відкриття…
А ще один «прозорий натяк» у цій історії – що Юстина Філософа арештували через позов з боку філософа Крескента, який був кініком – із цього учення бере початок цинізм. Символіка тут проста…
Літургійний календар згадує Юстина, мученика, проте варто назвати і тих, хто пішов слідом за ним. Це Харитон, жінка або дівиця Харита, Евіпіст із Каппадокії, Ієракс з Іконії, Пеон і Ліберіан (або Валеріан). Всі вони були стяті мечем 165 р.н.е.
В іконографії нерідко представлений у мить вручення імператорові своєї «Апології».