Блаженний Василь Гопко народився 21 квітня 1904 року в с. Грабське біля Бардієва (нині - Словаччина) у селянській родині. Початкову освіту здобув у Бардієві, а гімназію закінчив у Пряшеві. 1923 року вступив до семінарії. Ієрейські свячення прийняв 3 лютого 1929 року в Пряшеві. Здійснював душпастирську опіку над греко-католиками в Празі. Заснував Товариство студентів-греко-католиків «Союз греко-католицької молоді». Сприяв заснуванню 1933 року празької греко-католицької парафії, яку через рік затвердила Апостольська Столиця. Одночасно продовжував вивчати богослов’я в Карловому університеті, який закінчив 1940 року. Згодом захистив докторат. 1937 року був призначений радником єпископської консисторії. 1943 року став професором пасторального та морального богослов’я на богословському факультеті в Пряшеві. Також був редактором видання «Благовісник». 2 січня 1947 року буллою Папи Пія XII о. Василь Гопко іменований Єпископом-помічником Пряшівським та титулярним Єпископом Мідільським. Єпископська хіротонія Владики Василя відбулася 11 травня 1947 року в катедральному храмі в Пряшеві.
Коли до влади в Чехословаччині прийшли комуністи, проти ГКЦ почалися гоніння, які досягли вершини на т. зв. Пряшівському Соборі, що відбувся 28 квітня 1950 року. На цьому Соборі Греко-Католицьку Церкву Чехословаччини було визнано незаконною.
Це стало причиною переслідувань Єпископа. Блаженний Василь (Гопко) провів в одиночній камері 122 дні. 24 жовтня 1957 року за антидержавну діяльність, державну зраду та шпигунство його було засуджено до 15-ти років ув'язнення.
Після суспільних і політичних змін, зумовлених Празькою весною, державним розпорядженням № 70/1968 від 13.06.1968 діяльність Греко-Католицької Церкви в Чехословаччині було відновлено. З того часу Владика Василь (Гопко) активно працював у напрямі відновлення Церкви. Помер 23 липня 1976 року в Пряшеві.
Під час візиту до Словаччини Іван-Павло II 14 вересня 2003 року проголосив Владику Василя (Гопка), Єпископа-помічника Пряшівського (1904–1976), блаженним Католицької Церкви. У Літургії, яка стала головною подією чотириденного перебування Папи в цій країні та зібрала майже 300 тис. вірних, також узяв участь Глава УГКЦ Блаженніший Любомир (Гузар).