Преподобний Максим Ісповідник знаменитий церковний учитель і діяч, який прославився в історії церкви своєю боротьбою проти монофелітської єресі.
Народився він у 582 році в Константинополі у заможній християнській сім'ї. Отримав хорошу освіту: вивчив філософію, граматику, риторику, досконало володів богословською діалектикою.
Він був здібним учнем і по закінченні навчання вступив на державну службу, знання і сумлінність дозволили йому стати першим секретарем імператора Іраклія (611 - 641 рр.).
Однак придворне життя обтяжувало преподобного Максима, він розумів, що це марнота і не хотів так бездарно змарнувати Богом дароване життя, тому віддалився в Хрисопольську обитель, де прийняв чернечий постриг, ставши монахом.
Своїм смиренням він заслужив пошану від братів і був вибраний ігуменом монастиря, але і в цьому сані, через свою незвичайну скромність, він, за його власними словами, "залишався простим ченцем".
У 633 році на прохання богослова, майбутнього Єрусалимського Патріарха Софронія, преподобний Максим залишив обитель і виїхав до Олександрії. Святий Софроній Єрусалимський став відомий на той час як непримиренний противник монофелітської єресі. Монофелітство знайшло численних прихильників у Вірменії, Сирії, Єгипті. Ця єресь підсилювалась національною ворожнечею, стала серйозною загрозою церковній єдності Сходу.
Шлях преподобного Максима з Константинополя до Олександрії лежав через Кріт, де і почалася його проповідницька діяльність проти монофелітства.
У 638 році імператор Іраклій разом з патріархом Сергієм, видав указ, так званий "Екфесіс" ("Виклад віри"), яким остаточно повелівав сповідувати єресь монофелітство.
Захищаючи чистоту віри, преподобний Максим звертався до людей різних звань і станів із закликом не підкорятися негідним наказам, і мав успіх, люди його слухались.
У 641 році помер імператор Іраклій, а імператорський престол зайняв жорстокий і грубий Констант II (642-668), відвертий прихильник монофелітів. З тих пір посилилися нападки єретиків.
Преподобний Максим пішов у Карфаген і проповідував у ньому і околицях. Коли туди прибув наступник патріарха Сергія патріарх Пірр, за переконаннями монофелітів, між ним і преподобним Максимом у червні 645 року відбувся відкритий диспут, на якому Пірр всенародно визнав свої помилки і побажав навіть вручити папі Феодору письмове зречення від них. Преподобний Максим разом з Пірром вирушили до Риму, де папа Феодор прийняв покаяння колишнього патріарха і відновив його в сані.
У 647 році преподобний Максим повернувся в Африку. Там на соборах єпископів монофелітство засуджувалося як єресь. Але у 648 році вийшов новий указ, складений, за дорученням Константа II, який утверджував єресь монофелітства.Тоді преподобний Максим звернувся до Папи Римського Мартіна I із проханням винести питання про монофелітства на соборне обговорення всієї Церкви. У жовтні 649 року був зібраний Латеранський Собор, який засудив монофелітство.
Коли Констант II отримав визначення Собору і засуд монофелітства, він наказав схопити і папу Мартіна, і преподобного Максима. Цей наказ був виконаний через п'ять років, в 654 році. Преподобного Максима звинуватили в зраді вітчизні і ув'язнили. У 656 році він був засланий у Фракію, а потім знову привезений в Константинопольську в'язницю. Преподобного разом з двома його учнями піддали найжорстокішим тортурам: у 659 році кожному відрізали язик і усікли праву руку. Потім їх заслали до Колхіди. Але тут Господь явив невимовне чудо: всі вони знову почали говорити і писати.
Преподобний Максим передбачив свою смерть, яка настала 13 серпня 662 року. Над його могилою ночами самозапалювались три чудесно явлених світильника, і відбувалося безліч зцілень.
Пам’ять 3 лютого та 26 серпня.