Один з перших святих Чину францисканського, доктор Церкви – святий Антоній (Фердинанд) Падевський походив з Португалії.
Народився в Ліссабоні в 1195 р. в заможній родині. Маючи 15 р. вступив до Чину св. Августина, де теж і вивчав Богословіє, приготовляючи себе до священства.
В 1220 р. Фердинанд був свідком привезення до Coimbry тіл 5 мучеників францисканських, котрі загинули в Marokko. Власне тоді забажав Антоній стати місіонаром і мучеником. Цю ідею хотів він втілити за допомогою Чину Братів Менших, до котрого теж і вступає, приймаючи ім'я Антоній. Цього ж самого року Антоній пливе до Марока звідки повертається через хворобу тіла. Повернувся Антоній не в Португалію, але в Сицилію.
В часі Зелених свят брав участь в генеральній капітулі (збори ченців), де перший раз зустрівся з преподобним Франциском. Будучи нікому незнаний Антоній не виступав під час капітули. Після капітули архимандрит (провінціал) Граціан вислав Антонія до пустельні Montepaolo біля Forli. Там Антоній служив Службу Божу, молився, працював на кухні.
Одного разу попросили Антонія виголосити проповідь під час священичих свячень. Антоній промовив просто, зрозуміло, так, що всіх огорнуло захоплення. Незадовго отримав велику славу проповідника, стаючи найбільшим голосителем Божого Слова в ХІІІ ст. Не перешкоджали йому в проповіді ані влада, ані інші важливі для життя справи. З огляду на незвичайний талант проповідництва отримав Антоній від св. Франциска номінацію на професора для братів. Після генеральної капітули зрікся уряду архимандрита, отримуючи від протоархимандрита (генерала) дозвіл проповідувати в цілому Чині. Антоній мешкав в Падві.
Св. Антоній є першим святим, який приготовив вірних до Великодніх свят через щоденні проповіді (його проповіді слухало 30 тисяч людей) і сповідь. В своїх проповідях Антоній виступав проти лихви, зажерливості, захищав ув'язнених, виступав проти тирана Ezzelino.
Захворівши, святий Антоній останні роки життя провів на дереві (горіх), де приготовляв себе до смерті. 13 червня втратив свідомість, однак прийшовши до себе, наказав аби перевезено його до Падви. По дорозі до Падви помер в монастирі Arcella.
Вже від дня похорону гріб св. Антонія стався місцем чисельних прощ. На гробі Антонія діялись чисельні чуда. Духовенство і мешканці Падуї вислали до папи Римського спеціальну делегацію з проханням проголосити Антонія святим. Папа Григорій ІХ 30.05.1232 р. в Катедрі Spoleto проголосив Антонія - святим. Папа Пій ХІІ 16.01.1948 р. проголосив св. Антонія доктором Євангельським, який «будучи світильником утверджує католицьку віру серцем, словом і ділами, і котрий дав правдиве свідчення святості».