Домініканський Орден, властива назва - Орден Проповідників (Ordo Praedicatorum – OP), розпочав своє існування на початку XIII віку. Його засновником був іспанський канонік св. Домінік де Гузман (1172-1221), від імені якого походить популярна назва Ордену.
Традиційним символом домініканського ордену був чорний із білими плямами пес, що тримав у зубах палаючий факел — вогонь істини. Цей образ виник завдяки грі латинських слів: монахів часто називали домініканцями (лат. Dominicanes), що означало послідовники Домініка; однак, їх назву можна перекласти і як «пси Господні» (лат. Domini canes).
Основні сфери діяльності домініканців - проповідь Євангелія, вивчення наук, освіта, боротьба з єресями, місіонерська діяльність.
На чолі ордена стоїть генеральний магістр. З вересня 2010 року генеральним магістром домініканців є Брюно Кадоре. Кожну провінцію ордена очолює провінційний пріор, кожну чернечу громаду - конвентуальний пріор. Вони несуть відповідальність перед загальними зборами - Конвентуальним, провінційним або генеральним капітулом. На чолі чину стоїть генерал, який підпорядковується Папі. Домініканці займають важливі державні пости у Ватикані. Сьогодні домініканці — один з найвпливовіших католицьких монаших чинів.
Домініканський орден має третю гілку - терціаріїв, людей що приносять обітниці, але залишаються в світі і живуть духовним життям ордену. Сам Домінік заснував, під ім'ям "Міліції Ісуса Христа " союз мирян обох статей, для захисту церкви і для прагнення до моральної досконалості.
Одяг ордену - біла туніка, шкіряний пояс з чотками, біла пелерина з капюшоном і чорний плащ з чорною пелериною з капюшоном.
Перший домініканський монастир було засновано в Тулузі (південна Франція) в 1215 році, а вже через рік (1216), папа Гонорій III затвердив новий Орден. Ще за життя св. Домініка монастирі братів-проповідників з’явилися майже в усіх країнах середньовічної Європи. Першим домініканцем на українських землях був св. Гіацинт, який заснував монастир в Києві ще перед 1240 роком. Ми повернулися, щоб продовжувати місію Засновника – прославляти, благословляти і проповідувати.