Святі: чин пасіоністів

Історія чину пасіоністів налічує вже майже триста років...

          Правила  згромадження написав Св. Павло від Хреста в грудні 1720 року. А в 1725 р. Папа Бенедикт XIII надав св. Павлу дозвіл сформувати згромадження.

          7 червня 1727 року Божого Римський папа Бенедикт XIII благословив св. Павла від Хреста на духовну діяльність, після чого брати починають проповідувати, мандруючи по всій Італії. Їхні старанність і прагнення жити в бідності привернули до них безліч бажаючих вступити в їхню нову чернечу громаду.

          Перший монастир під керівництвом св. Павла від Хреста був заснований в 1737 році на горі Арджентаріо. Через деякий час св. Павло від Хреста був висвячений на священика і отримав право приймати бажаючих в заснований ним монастир. У цей час громада ченців вже налічувала дев'ять осіб.

          Духовність пасіоністів складається з двох елементів: суворої аскези і проповіді про Хрест Господній. Ченці ходили по навколишніх селах, розповідаючи мешканцям про Страсті Ісуса Христа.

          1769 року папа Римський Климент XIV розширив права цього монашого чину. Відповідно до Статуту нової чернечої конгрегації, вона стала носити назву "пасіоністи" (від лат. Passio - страждаю). Історично було дві основні місії згромадження: місіонерська діяльність і споглядальне життя.

          Сьогодні пасіоністи є в 59 країнах світу на п'яти континентах, на чолі з генералом, який обирається кожні шість років. Генералові  в управлінні громадою допомагають чотири заступники. Титулярною  церквою ордена Пасіоністів є собор Санті Джованні е Паоло (Святих Івана та Павла) в Римі.

© 2017 - Паломницький центр При використанні інформації з нашого сайту посилання на http://bpc.org.ua є дуже бажаним.