Преподобний Матфей був ченцем за часів преподобних Антонія і Феодосія Печерських. За великі подвиги одержав від Господа провидіння, пізнання замислів лукавого, рятував від них людей та вгадував людські думки. Одного разу він побачив біса, який у образі воїна кидав квітки на монахів. Якщо квітка прилипала до одягу кому-небудь із братії, тоді той монах кидав службу і йшов у келію спати. До кого квітка не прилипала, той стояв на службі до її закінчення. Усе, що бачив, старець розповів братії монастиря. Після цього ченці не виходили за межі монастиря.
При житті Матфея мирно упокоївся преподобний Феодосій, після нього став ігуменом Стефан, а потім Никон. При цьому преподобному було теж видіння в церкві: стоячи на службі, він підняв очі, щоб побачити ігумена, але замість ігумена Никона побачив осла. Коли блаженний розповів це ігуменові Никону, то той витлумачив видіння як покарання за те, що нечасто буває на службі, лінується молитися. Після цього ніхто вже не зміг відволікати ігумена від монастирської служби.
Багато інших видінь було старцю, які він використовував для напоумлення братії монастиря. Доживши до глибокої старості, Матфей мирно віддав Богу душу близько 1085 р.
В акафісті всім Печерським преподобним про нього сказано: «Радуйся, Матфею, бо за чистоту душі й тіла ти дар пророцтва отримав; радуйся, бо отриманням і незлобливістю ти чеснот високих досягнув».
Пам’ять преподобного Матфея вшановується 18 жовтня.