Прп.Афанасій відзначався строгістю і святістю життя. Одного разу, у стані нервового виснаження, зомлів і два дні пролежав бездиханним, так що братія вважала його померлим. Коли ігумен з братією третього дня прийшли до нього в келію, щоб підготувати тіло до поховання, то знайшли Афанасія живим. Святий сидів і плакав.
На всі запитання в Афанасія була однакова відповідь: «Спасайтеся, у всьому слухайтеся ігумена, кайтеся повсякчасно, молітеся Господу нашому Ісусу Христу, Пречистій Його Матері і преподобним Антонію і Феодосію, щоб добре закінчити тут своє життя. Більше не запитуйте». Після цього він прожив ще 12 років у затворі і за цей час не сказав нікому жодного слова. Плакав удень і вночі, споживав лише хліб і воду. У печері Афанасію не потрібна була свічка, бо світили Небеса.
Господь прославив його даром зцілення і біля нетлінних молей ченця багато людей видужувало. Перед кончиною Афанасій зібрав усю монастирську братію і сказав їм ті ж самі слова, що говорив раніше, та мирно відійшов до Господа.
Пам’ять преподобного звершується 15 грудня, 11 жовтня та в другу неділю Великого посту.