Ісидор святого Йосифа (світське ім'я Ісидор де Лоор, Isidore de Loor; 13 квітня 1881, Вразене, Бельгія - 6 жовтня 1916, Кортрейк, Бельгія) - блаженний Римсько-Католицької Церкви, чернець ордену пасіоністів.
Народився 13 квітня 1881 року у бельгійському місті Вразене, який розташований у Східній Фландрії, Бельгія. Початкову освіту закінчив у 12 років і став допомагати своєму батькові на фермі.
15 квітня 1907 вступає до монастиря пасіоністів, приймаючи чернече ім'я Ісидор святого Йосифа. 13 вересня 1908 приймає вічні монаші обіти і стає повноправним членом чернечого ордену, після чого його переводять в монастир пасіоністів в місто Кортійк, де він виконує послушництво в саду і на кухні.
Через деякий час у нього виникає онкологічне захворювання в облас ті правого ока, яке згодом убло видалене. Захворювання прогресувало і поступово поширилося по всьому тілу. Незважаючи на хворобу, Ісидор святого Йосифа приймав численних паломників, які відвідували монастир, здобувши тим самим любов у віруючих.
В кінці літа 1916 року його здоров'я різко погіршилося і він помер у віці 35 років від раку і плевриту 6 жовтня 1916.
Зарахований до лику блаженних 13 вересня 1984 римським папою Іваном Павлом II.